пуста вулиця
пів друга ночі
чутно лише тих
які щось дуже хочуть
або не
мовчки йдеш
в думках одне
що після погляду у очі
непомітно змінює себе
ліхтар
чийсь сміх
і скрегіт гальм десь поруч
привіт
бувай
і все зіпсовано власноруч
крок за кроком
наліво
прямо
пересторога
зирк
чи не шпигує хто за нами
відносна тиша довкола
спрагу тамує
легкий вітерець
так провокує
та невпинно кудись
йдеш собі далі
ця дорога як небо
ні початку ні краю
справді, це нормальна практика: вірші слід час від часу перевидавати, аби не "залежувалися" – автор тоді може поглянути на них по-новому і багато в чому вдосконалити
Кіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаю про це, та не вважаю себе настільки досвідченим автором та й вірші не настільки старі, щб можна було щось суттєве з ними зробити...ну або я надто лінива
