Скільки йтиме війна ця проклята?
Війна без надії, без жалю, без сну.
За що помирають оті всі солдати,
Які примусово пішли на війну?
За що ділим землі, креслим кордони?
Чи це уже нам записали в роду?
Коли подолаєм усі перепони,
Й отримаєм цю незалежну свободу?
Такі питання в кожного живого,
Та питаннями не зупинити це,
Треба жити і молити Бога,
Щоб допоміг нам зупинити все:
Біль, страждання, і великі втрати,
Плач усіх батьків, і горе матерів,
Все, що не сказати і не описати,
Як би не старався, як би не хотів.
Всі питають: "Скільки?", "Що це?",
"І за що нам все?", "Для чого? ".
Та я скажу вам: Доки бється серце,
Треба жити і молитись Богу!́́́́
