Я мудро вбраний,як львів'янин
в, зрання обіцяну, грозу.
Під парасолю заховаю і власну радість, і нудьгу.
Крізь краплі задивлюся вдалеч,
Повз древні мури сірих стін.
Згадаю Володимир й Галич і сповнюсь гордістю за Львів.
Дощ трохи вщухне, не надовго,
Щоб краплі збіглися в струмки.
Мажорні весняні акорди відтворять листя й пелюстки.
Немов прекрасна ніжна квітка застигне юнка під дощем.
Шумить, гуляє в місті травень
Весна роздарувалась вщент.
