Чи це карма, чи просто такий збіг обставин.
Недоречно, невчасно отак утопитись
У очах бескінечно небесно прекрасних.
І страждаючи, тихо за себе молитись.
А від холоду їхнього й день охолонув.
Затремтіло і стислося сонце, розбилось.
Може все то дарма і не варте зусилля,
Бо з такими як він не кожній судилось.