Послухайте, прошу вас, припиніть.
Не мучайте мене своєй дурнею..
Задумайтесь, можливо, хоч на мить
Якой ви, суки, ходите землею!
І перш, ніж про "братів" но' говорить,
Спитайте, скільки друзів поховав я...
Задумайтесь, бо можу і влупить,
У лоба, у те місце, де все вата...
Чешіть вже, в інше місце лепетать
Про "дєдушку і бабушку с Расіі",
Про родичів, яких вам дуже жаль,
Бо "ящікі мозгі ім задурілі"...
Кажу ж ідіть, облиште вже мене!
Я хунта, я каратєль, я бандера,
А ще мені так просто не мине,
Бо я вже в ЦРУ став офіцером.
Не треба знову ляпать про Майдан,
Пєченьки, з наркотою апельсини...
Я, гади, там всю зиму відстояв -
За вас, за самостійну Україну!
І більше я вам, сучища, скажу!
Не був у жодній сотні оборони!
Стояв, як "пес режиму", між брошур!
Носив я капітанськії погони!
- Не соромно? - спитаєте мене...
- Не соромно, - скажу я дуже гордо!
Бо кожної хвилини, день у день,
Служив я лише виключно народу!
- Чому ж, як всі, не кинув МВС,
Як справжні українські патріоти?
Мабуть чекав, як той "режиму пес",
Хто виграє - в чиї стрибнуть колготи?
Тут важко щось панове довести
Та знають ті, хто добре мене знає,
Скільки біди ми встигли відвести
Від люду, що законно вимагає!
Тому не треба, гади, про Майдан!
Я бачив по обидві барикади!
Я знаю скільки брав Антимайдан
Я бачив, як вмирали "радикали"...
А потім праця проти ДНР!
Я бачив формування добробатів!
І тих вчорашніх юних хлопчаків,
Що в мить перетворились на солдатів!
Я знаю, що і досі в МВС
Керуть цілі сєпарські загони,
Я знаю всіх злодюжок із МО!
Я знаю тих, хто вмить зріже шеврони!
Й про вас все знаю, милі земляки.
Таких, як я, не сотня і не двісті!
На кожного в нас є по дві руки!
І знайте, що ми в кожному є місті...
Ми разом з вами п'ємо за столом,
Ми разом з вами хвалимо Росію!
Ми ходим з вами під одним хрестом
Та в мить загоним кіл у ваші шиї!
До чого я? Щоб знали ви, щури,
Що честь, присяга - не надій руїни!
Серед військових, СБУ, ментів,
Достойні є , що люблять Україну.
Тому облиште, суки, про Майдан,
АТО, Донбас - ми там вже побували.
Порада є: пакуйте чемодан,
Поки коли вам в шиї не загнали!!!"
ID:
670329
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 05.06.2016 03:34:38
© дата внесення змiн: 05.06.2016 03:34:38
автор: Володимир Царенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
