Скільки у світі існує людей,
стільки ж у ньому й витає ідей:
Щодо владнання планетних порядків,
щодо режиму і темпу зарядки,
щодо об‘ємів з‘їдання харчів
й використання образливих слів.
Про неможливість всесвітніх проектів,
шкоду страшних парникових ефектів,
що добивають все людство й природу,
та про загальну й статеву свободу.
Спорять про нафту, вугілля і газ,
щиро, по суті, а то й напоказ,
як зберегти хоч би рештки довкілля,
заборонити наркотиків зілля.
Спорять про геїв, а то й про путан,
про лицемірство, брехню чи обман,
ще про Будьонівськ, Беслан і Норд-Ост,
голодомор, геноцид й холокост,
„Курськ“, про Нємцова й украдений Крим,
та про четвертий, примарливий Рим.
Спорять про голод і піцвинків ситих,
сепаратюг у свій час недобитих,
ще про корупцію й влади свавілля,
та про загальне й сімейне насилля.
Про міжнародний і свій тероризм,
збоченців ницих й відвертий садизм,
ще про палаци у слуг від народу,
про політичну й для себе свободу.
Спір йде про мир і війну на Донбасі,
спорять в вагоні, буфеті й на касі…
Не на життя спір іде, а на смерть,
сплуталось в головах все шкереберть.
Спорять про Ялту, про Реймс, Тегеран
та український останній Майдан,
про терористів, фашистів і хунту,
про зітц-директора знаного, Фунта,
ще й механізм розв‘язання дилем,
бо вистачає у світі проблем…
З вуст у вуста ця іде естафета,
в спорах таких скоро втоне планета –
ось що хвилює людину й поета,
але ця тема вже не для сонета…
08.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090802423
ID:
688244
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 13.09.2016 14:26:53
© дата внесення змiн: 28.07.2017 10:13:27
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|
