Серед сотні, серед тисячі, серед мільйонів,
Серед безлічі й купи старих районів,
Серед різних планет, серед великих галактик,
Вони віднайдуть для себе лиш клаптик.
Серед групи людей, серед натовпу вулиць,
Посеред тих років, що давно вже забулись,
Серед тих, хто живі і вже серед померлих,
Вони встануть й не житимуть більше у тернах.
Серед місяців, тижнів, серед днів і хвилинок,
Серед довгих доріг, серед коротких стежинок,
Серед кількості слів, серед декількох літер,
Уже не зламає їх сильний вітер.
Посеред зграї чисел, серед прайду зі знаків,
Серед житніх полів, серед липи і маків,
Серед маси очей, серед тьми різних звуків,
Натягнуть тетеву й повистрілюють з луків.
Серед миль, серед футів, посеред кілометрів,
Серед вільних степів, серед заростей нетрів,
Серед моря і гір, серед скверів і парку,
Розламають стіну, лиш побачивши шпарку.
Дiйсно, гарний вiрш. Дуже правильна мотивацiя у ваших героiв. Треба протистояти життевим труднощам, навiть тодi, якщо вони дуже складнi.
Тiльки от в украiнськiй мовi набагато правильнiше вживати слово "тетиву", а не "тетеву". А також у вас 4 рядок трохи коротший у порiвняннi з 3. Може вам, аби яскравiше звучало, слово "вiднайдуть" замiнити словами "зможуть знайти" - "Вони зможуть знайти для себе лиш клаптик".