Я про́шу
пригадайте дотик лагідний весни.
Ви тільки згадку допустіть в уяві
про ніжний теплий дотик і тоді
я зможу...
Я зможу
розпові́сти вам про гарну днину,
про сонячні промінчики ясні
і зелень трав, які буяють по весні.
І то́ді...
І то́ді
в осінній прохолодний вечір
ці спогади зігріють вас. Рясні
дощі зіграють мажорний менует вночі,
мов навесні...
Мов навесні
захочеться любить все навкруги:
і котика пухнастого сіренького,
і песика сусідського маленького.
Я про́шу
пригадайте дотик лагідний весни.
