Зігріє і напоїть – вознесе,
Неначе фото в пам’яті горить,
Її часами я б зміняв на все,
Щоб повернути ту чарівну мить.
Бо вона завжди світиться в очах,
Із нею навіть горе не біда.
Яка вона казкова при свічах,
А інколи з-за рогу вигляда…
Найкраща, коли щира, від душі,
Від радості, від пісні солов’я.
Вона буває гальма, і рушій
Коли із вуст летить твоє ім’я.
Без неї певно не було б життя,
Її даруйте – хай дарують вам.
Прискорює вона серцебиття,
То усмішка життя будує храм.
Без неї певно не було б життя,
Її даруйте – хай дарують вам.
Прискорює вона серцебиття,
То усмішка життя будує храм.
Справді, не завжди ми замислюємось над тим, яке значення у житті має усмішка. Гарно.
