Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Коли Різдво колядкою дзвінкою… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Кохан, 08.01.2017 - 22:25
Надзвичайно гарний, світлий вірш, Наталочко! ![]() ![]() ![]() Окрилена, 08.01.2017 - 21:56
Так, наче у дитинстві - щиро, довірливо, допитливо і казково. Дитинство зі смаком кавуна, омріяних рукавичок і заколядованих скарбів. Вірш нагадує процес смакування - від шурхоту обгортки до серцевини-начинки. Смакувала)) З Різдвом Вас , Наталочко! Нехай збуваються мрії Ваші і Ваших діточок ![]() Оксана Дністран, 08.01.2017 - 09:49
Який світлий, казковий різдвяний вірш, Наталю!!! І так легко і майстерно!!!! Христос народився! Щасливого Різдва!!!!
Валя Савелюк, 08.01.2017 - 08:23
дрібонькі кроки ![]() і ця тактильна "паралель" - з копійками наколядованими в теплій рукавичці - класно - і з кроками дрібонькими, і особливо з зірками - на денці неба - прекрасно... поезія... ![]() ![]() ![]() Фея Світла, 07.01.2017 - 21:20
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 07.01.2017 - 15:03
Цього року Різдво - морозне і сніжне. Вітаю з цим Світлим Святом! ![]() Людмила Пономаренко, 07.01.2017 - 12:40
"І на тобі – благословення Боже,І благодать на серці неземна!" ![]() ![]() ![]() Ніна-Марія, 07.01.2017 - 11:10
З Різдвом Христовим, Наталочко!! Хай радість дім не полишає. Ангел завжди охороняє. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар ptaha, 08.01.2017 - 21:52
Дякую, Пташечко! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар Олекса Удайко, 08.01.2017 - 21:48
Щиро вдячна, пане Олексо! ![]() ![]() ![]() Н-А-Д-І-Я, 07.01.2017 - 09:28
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 08.01.2017 - 21:47
Щиро Вам дякую, дорогенька! ![]() ![]() ![]() yaguarondi, 07.01.2017 - 08:41
![]() ![]() Нагадало: Когда мой ангел лучиками солнца
Ласкает шёлк некошеной травы, Когда крылом случайно он коснётся Моей светловолосой головы – Тогда вокруг всё будто тонет в дыме. И слышу я беззвучный монолог Стихов моих невысказанных – ими Во мне заполнен каждый уголок. Тогда скорей – бумагу, ручку, тему! Спешу, срывая с тайного покров. И вот слова, что прежде были немы, Легли на лист кирпичиками строф. По ним я, как по лестничным пролётам, Лечу стрелой, иду, ползу с трудом. Моя душа захвачена полётом, И откровеньем разум мой ведом. За облака – как вырвавшийся пленник, Из бытия событий и минут. И – счастлива. Без власти и без денег. Но от чего? Скажу – и не поймут. Ольга Альтовская ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар Віталій Назарук, 08.01.2017 - 21:43
Дякую, друже! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар Шостацька Людмила, 08.01.2017 - 21:43
Дякую, Людочко! ![]() ![]() ![]() Lana P., 07.01.2017 - 05:16
заколядовано-таємничо, Наталонько, з нотками радощів ![]() Щасливого Різдва і Веселих Свят! ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |