Розмалював мороз віконце
Несамовитим візерунком.
Ось він висвічує на сонці
Дорогоцінним подарунком.
А в ньому таїнство від бога,
А в ньому кришталеві віти,
Срібляста місячна дорога
І диво зимового літа.
А в нім казок дитячих чари,
І юності п”янке сум”яття,
І плач далекої гітари,
І молодечий шал завзяття.
Погляпь, в садку тім кришталевім
На вітах райдуги-жарптиці,
Під ними феї, королеви
І скакуни, мов блискавиці.
Сплелись в казковій тій пастелі
Лютневий лід, серпнева спека,
Примари ночі, дня веселість
І загадки світів далеких.
1992
