"Самоспалення може зашкодити тво'му здоров'ю" - прочитала вона на пляшці бензину, яку повільно відкорковувала, аби залити ті півтора літри в машину. Мороз пробивав все дужче і дужче, сніги летіли своїми крижаними стрілами прямо в обличчя і ранили його. Заправка досі була відчинена, а навколо - жодної живої (а можливо й мертвої) душі. Лиш із комори лунало:
- Степан'ичу, чуєте, а шо то зара' за безвізу чути?
- Та холєра якась його знає. То вводять, то відкидають. Воно йому, худобі, видно не набридає.
- Не знаю, не знаю... Давай ше по п'ядесят?
- Давай.
І тут в ній розмова переривається, бо краплі бензину, які досі тримались своєї форми, вилились на сніг. Під свист старих буранів тремтіла покрівля, під якою сорок років підряд продавали соляру для всіх подорожніх. Тепер тут пустка.
Зі збитими думками вона сіла в своє авто і поїхала. Сніг розминався з лобовим склом, колеса їхали по пробитих слідах інших автівок. В її бардачку лежали тільки гральні карти, права, які дівчина нещодавно отримала, запальничка і привідкрита пачка Winston.
Після нетривалої їзди машина звернула на земляну дорогу, а звідти заїхала на поле. Слід бензину тягнувся за її старою "Волгою", отриманою в спадок від батька. Вийшовши з авто, дівчина подивилася на хмарне небо, а потім вийняла з бардачка цигарку і запальничку.
Закурила.
Їй було тяжко про щось говорити, кашляти, сопіти, відригувати, але найголовніше - дихати. Саме її тяжкість в легенях сповільнювала весь процес думок, світ припинив бути надто небезпечним, а цікавість до чоловіків - важливою. Це був той момент, коли все зло з добром змішались в тютюні, згорнутому в папір, а розпач, ненависть і сум розвіялись в диму, який з часом теж почав розсіюватись.
Через п'ятнадцять хвилин вона, згадавши "Самоспалення може зашкодити тво'му здоров'ю", витягнула пляшку з-під бензину і вилила залишки на сніг. Після чого кинула туди недопалок.
Вогонь.
Полум'я пристрасно огортало її тіло, а вся рідина, яка в ньому перебувала, почала випаровуватись. Вода у всіх її станах зійшлась в одному танці. Танці полум'я. Фламенко вогню. Танго смерті.
XXIX.I. - I.II.MMXVII
... Вклав у текст емоції, переживання, тривожність 
