Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Затменье - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 15.02.2017 - 13:40
Ведь зёрна мы есть из одного колосья.О Боже, спаси их, затменье пусть *** Променистий менестрель відповів на коментар Ганна Верес, 15.02.2017 - 14:43
Дякую, Ганю. Будемо надіятися на порозуміння наших ЛГ. Життя непростий іспит. І кожна сім'я має свій досвід. Добре, коли розум візьме верх.гостя, 15.02.2017 - 13:29
страшно навіть подумати про те,що рідні душі змушені розлучитись...насправді,коли таке трапляється,це велика трагедія в житті кожного...болючий слід на кармі...і рубці на серці
Променистий менестрель відповів на коментар гостя, 15.02.2017 - 14:47
Я теж так думаю, Наталі. І волів би, щоби трагедії були виключеннями, так і в наших ЛГ. Дай Боже, щоб затемнення якомога швидше покинуло їх.Ниро Вульф, 15.02.2017 - 13:03
Затменье черное пройдет,лишь нужно услышать друг друга, и солнце снова в свой черёд пойдет гулять по жизненному кругу... Променистий менестрель відповів на коментар Ниро Вульф, 15.02.2017 - 14:50
Спасибо за такой оптимистический прогноз для наших ЛГ, и мне так хочется. Пусть это будет только временным затмением, Ниро. |
|
|