Знов сонце за хмару зайшло так невинно,
Накривши крилом свій розпалений день,
В принишклому спокої дзвінко на землю
Спустився вінок ластів"ячих пісень
Цвірінь,- тепла днино! Вже дощик... Дзелень !
Та в відповідь - тихо... Анітелень...
І першими краплями - грон винограду
Всіх ритмів співало небо пісень
В коктейлі із спеки, озону, вологи
Купається вишня, черешня і клен,
Купається дуб на подвір"ї розлогий,
Втамовує спрагу потрісканих вен
В причасті небеснім днина омилась,
По купелі тій, як прийшла до христа
У запах смородини чемно сповилась,
Збігає по ринвах пора золота.
