День ніч світле темне,
Червоне і чорне,
Красиве й потворне
Янголи світлі,
І темряви морок
Коли вже прийде пророк,
Розтало марево в тумані,
А я в коханні жив немов би в омані,
Зустріч з пращурами , чорна магія
В осені журлива манія.
Могили прадавні зустріч з хранителем,
Погостного енергетика,
Де була тоді поетика,
колись і я лежатиму в погості
І не прийдуть на могилу гості
Не насиплять кургану
Піду колись в туманну оману.
Осінній зажурливий смуток.
Полишу я буденний потік
Прадавні боги оживуть вмить,
Вони то кумири століття
Сплетіння епох.
Нитка життя обірветься,
Спокуси життя , вічне каяття
Темінь відьми , багаття
Знято буде древню закляття
Обманути долю тричі,
Фортуні дивитись у вічі
Привиди минулого,
Прадавні божества
Епоха два егрегора
