У Переяславі старому
Де отрок славу перейняв
Столітніх віх багато тому
Літопис нам ім’я вказав.
Тут предки здійняли знамена,
Мечем боронячи довкіл!
Украйну! – Русь не безіменну,
Оберігав тут княжий стіл.
І Змійових валів намисто,
І стін дитинця частокіл…
Преславне віковічне місто –
То оберіг містечок й сіл.
Трубіж та Альта – Дніпра діти
В обійми прийняли цей град,
Щоб Київ міг завжди радіти,
Що є у нього славний брат.
Держави воля гартувалась
На цих пологих берегах.
Дружина княжа тут збиралась
В походи ратні по світах.
Князів та гетьманів імення
Тут вкарбувались у віках
І геніїв шляхи натхненні
Постали в думах та віршах.
Переясла́ве, славний граде,
Душі вкраїнської зачин,
Мов плід з божественного саду,
Нам дарував держави чин!
Прадавній, славою осяйний,
Мов фенікс з попелу вставав
І мов надія – життєдайний,
До нас з глибин віків прозвав!
У Переяславі старому
Де отрок славу перейняв
Столітніх віх багато тому
Літопис нам ім’я назвав!
19-21 березня 2017
