Гарний вiрш, Олено. Мудрi роздуми про особливостi нашого життя. Це у вас така вiдповiдь герою вiрша Миколи Вiнграновського "Я сiв не в той лiтак". У нього там головний герой звертаеться до знайомоi дiвчини. А тут у вас нiби ця дiвчина йому вiдповiдае. Як кажуть: "Наша вiдповiдь Чемберелену".
Це у вас рядки звучать у такому ритмi, як то, знаете, пiсня е, ну якщо мовою оригiналу "Там, где клен шумит". Ii рiзнi виконавцi спiвали - i Людмила Зикiна, i ансамбль "Синяя птица":
Там, где клен шумит
Над речной волной
Говорили мы
О любви с тобой.
Дякую, Дмитре!Це навіть не відповідь, а переспів вірша Вінграновського, його переосмислення. Там ліричний герой роздумує над тим, що він зробив неправильний вибір у житті, але назад дороги вже нема, тому необхідно змиритися. А я зробила ці роздуми більш масштабними.
Так, точно підмітили з піснею)))