UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: НЕВЖЕ РОЗВІЄМОСЬ, ЯК ДИМ? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ majra, 27.04.2017 - 22:21
  І через тисячу літНе перерветься політ, Ми перейдемо поволі У паралельний світ! Там - зовсім інше буття, Форма і сприйняття... ввірене Божій волі Наше земне життя.    
Світлана Моренець відповів на коментар Любов Іванова, 25.04.2017 - 21:00
Сумні поминальні дні, Любонько, навівають сумні думки. 
Світлана Моренець відповів на коментар Віталій Назарук, 24.04.2017 - 19:42
Поминальні дні навіюють такі роздуми...
Karlsson, 23.04.2017 - 23:40
 Вітаю і дякую!  Як на мене - зберегти зання власного роду - то вже неабиякий крок у вірному напрямку  . І, впевнений, то не перший крок і не останній 
Світлана Моренець відповів на коментар Karlsson, 24.04.2017 - 11:03
Авжеж. Це малесенький епізод із сотень думок і питань, що виникають на цвинтарі.
Олена Жежук, 23.04.2017 - 19:57
Хвилююча тема життя людського, що немає виходу без віри у вічність... Дякую за мудрі роздуми.
Світлана Моренець відповів на коментар Олена Жежук, 23.04.2017 - 23:36
Поминальний тиждень спонукає до роздумів.
Світлана Моренець відповів на коментар Серго Сокольник, 23.04.2017 - 23:32
Ой, Сергію... У Вас мабуть не гілка, а цілий ліс.
Серафима Пант, 22.04.2017 - 23:19
У поминальні дні думки про смерть та її закономірність не мають такого.....темного сумного забарвлення. Родове дерево буде росте угору, та без коріння, яке його тримає, воно буде не деревом, а перекотиполем.Мудрі думки та
Світлана Моренець відповів на коментар Серафима Пант, 22.04.2017 - 23:44
Так, в поминальні дні ми найбільше думаємо про рідних і близьких, що вже пішли від нас, а з кожним роком – все більше і про те, що й нас ця участь не мине.Думається про це якось дотично, без жаху і трагізму.
Світлана Моренець відповів на коментар Ганна Верес, 22.04.2017 - 23:35
Жаль тільки, що в нас знищили інтерес, як до родинної генеалогії, так і до коренів всього народу.
Валентина Ланевич, 22.04.2017 - 22:09
Відмінний вірш, Світлано, та що поробиш, коли всіх уготована одна доля.
Світлана Моренець відповів на коментар Валентина Ланевич, 22.04.2017 - 23:29
Долі у всіх різні. Кінець – один... з невеликими варіаціями.
Ніна-Марія, 22.04.2017 - 20:34
Мудрі роздуми, та все ж сумні... Хоча, звичайно, у кожного свій шлях до цього фінішу... Мабуть поминальні дні навіяли Вам такі роздуми, Світланочко.
Світлана Моренець відповів на коментар Ніна-Марія, 22.04.2017 - 22:17
Саме так, Ніночко. Серед могил мимоволі думаєш про рідних і те, скільки поколінь їх пам'ятатиме.
Світлана Моренець відповів на коментар Ліна Ланська, 22.04.2017 - 22:20
Приємно, що сприйняли з розумінням.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Світлано 