Зазнав, було, страааа-ждань, весь журба немов -
Від недолі утікав, проривав страху кордо-уон…
Жорстоким був його́ рок,
Та не знав ніхто
Людину що,.. у ньому досі жива,
І прагне стерти те гірке тавро.
Хижа, липка знемога-а-а… за довге життя -
Не оминула мене е-е-е,
Вже сподівань немає -
Все вкрила пітьма…
Та відчаю не вгледіти мого – йду від того.
Сказати всьому свііі-ту «стоп», і жить не надарма-аа,
Перо наносить на папір усе, чим ще душа жива а-а…
І серед сцен йому постав... той, яким він сам є тепе е-е-ер,
Його залиш іти самого, поки разом із ним не вмер.
Хижа, липка знемога-а-а… за довге життя -
Не оминула мене е-е-е,
Вже сподівань немає -
Все вкрила пітьма…
Та відчаю не вгледіти мого – йду від того.
Важко збагнути, куди зайшов я за цей час,
І сам штурмую бастіо-о-о-он…
Вловити свій вітер чи здобуду знову шанс…
Непросто…
Хижа, липка знемога-а-а… за довге життя -
Не може буть, аби я їй програ-а-а-ав.
Хижа, липка знемога-а-а… за довге життя -
Не оминула мене е-е-е,
Вже сподівань немає -
Все вкрила пітьма…
Хижа, липка знемога-а-а… за довге життя -
Не оминула мене е-е-е,
Вже сподівань немає -
Все вкрила пітьма…
Та відчаю не вгледіти мого – йду від того.
Зазнав, було, страааа-ждань, весь журба немов -
Від недолі утікав, проривав страху кордо-уон…
