Люблю коли дощ за вікном шумить,
І із неба потоком ллється ріка,
Буває навіть серце защимить,
Бо то мого знаку стихія така.
Вікно! А за вікном зима,
Весь двір уже снігом замело.
Сьогодні знову сам удома,
Сумуєм, я і на городі чучело.
Весна, а значить за вікном
По іншому запахло, усе ожило,
І вже у поле хочеться бігом,
Пора прийшла братись за рало.
Навстіж вікна літньої пори,
Спекоту я не шанував ніколи,
Хіба, що в раннім віці дітвори,
Бо не треба було йти до школи.
