Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Спогад про голод - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 22.11.2017 - 20:13
Добре, коли люди нагадують іншим про такі страшні часи, якби більше про це пам'ятали то тепер би не хворіло наше суспільство на таку чумну хворобу, як *руський мир*, можливо не було б такої розрухи в державі на сьогоднішній день.дякую Тетяна Горобець (MERSEDES), 22.11.2017 - 11:59
Жахлива картина а пережити усе те ще страшніше!!!Добре що є тикі вірші нехай майбутнє покоління хоч з написаного щось знає... Ганна Верес відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 22.11.2017 - 20:00
Так, це наше завдання: нести людям правду.Спасибі. Валентина Ланевич, 21.11.2017 - 20:01
Ці події настільки жахливі, що кров холоне від однієї думки про них...
Ярослав К., 21.11.2017 - 17:35
Воно і зараз, Ганно, інакше як геноцидом не назвеш. І голодних пенсіонерів вистачає, особливо на Донбасі, а в "сірій" зоні люди взагалі нікому не потрібні...
Ганна Верес відповів на коментар Ярослав К., 22.11.2017 - 19:58
Щоб вилікувати хворого, треба спочатку встановити правильний діагноз. Наше суспільство хворе. Гадаю винні в цьому й ми самі, і ті, що в сірій зоні, і ті, що на окупованій території.Дякую Вам за комент. Світлана Семенюк, 21.11.2017 - 14:51
То дійсно болючі спогади для тих, хто це пережив...Тож, пам"ятаймо про це!
геометрія, 21.11.2017 - 14:04
Так воно,Ганю, і є: І хоча небо і німе, та голос страждучого чує...І той хто з голоду помер, і на тім світі нас почує...
Harry Nokkard, 21.11.2017 - 13:12
Дякую Ганно. Так, треба нагадувати про той голодомор. Нічого не забувати і не пробачати тим нелюдам.
Ганна Верес відповів на коментар Олекса Удайко, 22.11.2017 - 19:48
Це наш біль і наш сором. Які страшні картини оживають! Не зможе й пам'ять їх позбутися ніяк. Чому ж і досі рабство в нас триває, спитати в кого, може, в комуняк? Дякую. Світлая (Світлана Пирогова), 21.11.2017 - 11:11
Про ці події дізналася ще в дитинстві від прабабусі Ганни Гаврилюк, дійсно, було людоїдство. У Бородавському яру (на Одещині) засідала банда, яка на дорозі нападала на людей і потім їх з*їдали. Жахливо! Сподобався Ваш вірш. "Хай же ніколи у життіТаких страшних подій не буде!" Ганна Верес відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 22.11.2017 - 19:40
Так, розворушили ми історії секрети, й від того іще важче на душі, та істину не зраджують поети, вплітають біль народний у вірші. Дякую. |
|
|