Нас розділяють сотні кілометрів,
Не бачились давно ми ,жаль,
Та голос твій звучить мов ті сонети
Він мов солодкий мед
І мов гірка печаль
Останню зустріч добре памятаю,
Вогонь в очах і теплоту руки
Твої слова і клятву не останню,
Ти поруч був лиш руку протягни
Ти говорив багато я не чула
Дивилась в очі,в обриси лиця
Повір мені, тебе я не забула
Та ти забув і стер усе життя
Не памятаєш вже ні клятв,ні обіцянок
Все розчинив,забув,забив
Та ось прийшов і мій світанок
Ти все згадав в своїй душі
Побачиш ти мене нехай не завтра
Через тривалий проміжок часу
Мурашки пробіжать по тілу
І я пущу гірку сльозу,
Ти підійдеш,візьмеш мене за руки
Скажу"Не гоже це ти припини,
Я тяжко витримала цю розлуку,
Тепер іди як ти пішов тоді...'
