Віднині на строфу ту не зважаю,
Не підніму… за неї картуза.
Графу вподобане, я зневажаю,
Лукава… для любителів юза.
Страху не можу більше вибачати,
Принизливо за вас в достать брати.
За страх мені ваш хочеться ридати,
Як для вужа ви жаби для Орди.
Попи вас зашугали й комісари,
Лукаві й в клубі нашім розвели.
Ховаються в вподобане під нари,
Щоб не попасти в список автори.
Простіть брати мені… пробачте,
Якщо достойний вірш то оберіть.
Соплями ж у сподобанім не плачте,
Не довго так, талантом заржавіть.
Щоб чесно це було і справедливо,
Яка б там не була ціна шануйте.
Щоб не було образливо, фальшиво,
Якщо зайшли брати... прокоментуйте.