На щастя чи то на біду,
Тобі, моя п’янка любове,
Зі слів мозаїку складу,
Зі снів та поглядів раптових.
Відкину гордості вуаль,
Зв’яжу вузлами за і проти,
Для нас любов – святий Грааль,
Все інше – зайві позолоти.
Всю пристрасть губ і легкість рук,
Зберу терпляче, як зернини,
Я розплачусь за ніжність мук
Ціною кожної хвилини.
Ціною пам’яті про все,
Те що було, чи мало бути,
Що вітер вільний рознесе,
Піснями нашими між люди.
