А я сьогодні просто не святкую,
Хоч за вітання дякую гучні,
У чужині чужинські дні рахую
І Україна моя гине в злій війні.
Та я сьогодні просто проживу,
Один із днів, дарованих- Господніх,
Думки свої, мов хмароньки жену,
В життя подіях, зовсім неприродніх.
Як кожен день- молитвоньку змолЮ,
Поклін віддам я Господеві мому,
Люблю життя і світ у нім люблю,
Чекаю день повернення додому.
Не мій це день і свято не моє,
Хоча весна дарує поцілунки,
В сльозах і болю Українонька жиє,
Нам "братній" світ приніс оці дарунки.
А я сьогодні просто не святкую,
Хоч за вітання дякую гучні,
У чужині чужинські дні рахую
І Україна моя гине в злій війні.