А він як завжди приходив до неї в кімнату
Відкривав холодильник, готував їй гарячу вечерю
Заварював каву з п’янким й тонким ароматом
Лишаючи знайомі послання олівцем на папері
А він як завжди, чекав її десь близько семи
Виглядаючи знову в велике, просторе вікно
Телефон як на зло видавав лиш стандартні гудки
Що загубилися в тиші, як титри в сумному кіно…
А він як завжди, зустрічав її біля стареньких дверей
Запитував: «що на роботі!?» і «як твої справи!?»
Обіймав так щосили, пригортаючи до своїх грудей
Стискаючи її тремтячі долоні дуже ласкаво
А він як завжди, писав для неї такі ніжні рядки
Під вечірній мотив, цих зимово-весняних подій
Поруч із нею наче оживали його дитячі казки
Розмальовані барвами її солодко-усміхнених мрій…
[by mara…>
