Це відбувалось навесні.
Зустрів тебе я наче в сні.
Усе буяло у природі,
Та захитався світ відтоді.
Ти щодня зникаєш зранку
На всю днину до останку.
Сієш-вієш на городі,
Чом мене забула? Годі!
Я обручку ніс на дечку,
Саме сіяла ти гречку,
Потім рвала ще цибулю,
Показала мені дулю.
Гарна ти і білолиця,
Щічки, наче полуниця.
Та при першій же нагоді
Маю знов сказати "Годі!"
Двір, город, там далі річка...
Тут чорниця, там порічка.
Вибач на смачному слові...
Дні стоять такі чудові!
День у день ти на городі, -
При твоїй красі і вроді!
Все на тебе я чекаю,
На весь світ "Люблю", - волаю.
Ого-го-го-го-го-я,
Люба милая моя.
Люба милая моя,
Ого-го-го-го-го-я.
