Все змінюється лиш за помахом руки
Сьогодні ще одне,а завтра інше
Не зрозуміло чому ж завдяки
Коли втрачаємо ми цінуєм більше
Ти розумієш,помиливсь
Що менш дзвонив
Що менше приділяв уваги
Що є слова яких не говорив
А їх казать потрібно було зразу
Тепер не скажеш,якби не хотів
Свій шанс прогавив ти
Тепер лиш лються сльози
А в голові лише один момент
Останні дні і відчуття тривоги
Чому мовчав?Боявся?Чи не встиг?
"Не думав я,що втрачу..."-і затих
Душа болить і не стиха
А серце плаче,на щоці сльоза
"Про це ж не думають завчасно.А дарма.."