А я кажу, що горе нам
Сліпим, невігласам, без духу
Та ще вклоняємось панам
Та в бік чужинський біг щодуху.
Свого нема. Покрали. Знову.
Оті, що на крові живуть.
Та замість хліба знов полову
Та замість вітру бурю жнуть.
Женуть худобою до «раю»
Чи на скотарню, до катів.
Моя країна вже вмирає
Чи дочекаюсь нових жнив.
Порозбігаємось по людству
Та порозгубимось між хат.
Та на подачку та близнюрство
Шепочемо « навіщо брат…»
Нема братів та в наймах сестри
Шляхи у поросі з бур’яном.
Знов перед нами вибір верстви
Чи до «рАю», або до ями.
Та може час спитати тих
Кому повірили завчасно.
Не до розваг, не до утіх...
Навіщо нам новітне панство?