Україна моя, що з тобою сталось?
Ти не вмерла, а чи ти жила?..
Говорили всюди, чи нам те здавалось,
Що ти все зуміла, що ти все змогла.
Ні, ти не змогла, і ти не зуміла
Любов’ю своєю серця розтопити,
Ти така холодна, ти вже поблідніла,
Ще не вмерла… а чи тобі жити?
Скільки разів ми себе розпинали,
Вірили слову пихатих панів,
Які купували, і нас продавали,
Як продають у неволю рабів.
Та гірше за все, що брат став на брата,
Щоб пити й гуляти за пролиту кров, -
Земля наша щира, земля в нас багата,
Та бідна лише на братську любов.
І я ось не знаю… бо нема ніде в світі,
Де свої своїх для не наших б’ють…
Україно моя, чи тобі не жити?
Жити! Жити, моя!.. але не дають!
05.02.2014
