Вже іграшки сидять всі на поличках,
Дитинство промайнуло швидко так.
Змінилось скільки в зовнішності, в звичках.
Й це вже стілець,а зовсім не літак.
Вже безтурботність у очах не зловиш,
І радості з дрібниць уже нема.
Минуло кілька років усього лиш,
Та стільки щастя не приносить вже зима.
Лиш сум приходить в гості вечорами,
Приносить згадки безтурботного життя.
Дитинство завжди буде поруч з нами,
А нас чекають нові відкриття...
