Всі традиції з Європи липнуть наче реп’яхи,
Чи в провінції забитій, чи в столиці, де верхи,
Тільки-но Євро новини розтридзвонять якусь муть,
Наші вже її хапають і своєю визнають.
Ось добралась до столиці, і ходжу там як своя,
В бутіках усі полиці розглядаю собі я,
Одяглася, як цариця, макіяж та манікюр,
Все продумала раніше, наче цяця от-кутюр.
В модний клуб примчала швидко на столичному таксі
А коли зайшла у нього, охнули ж майже усі.
Я – вперед іду-малюю, стегна пишуть вихиляс,
Що ж, тепер ви начувайтесь ось «звізда» прийшла до вас.
Пощастило, не те слово, конкуренції нема,
Купа мужиків гламурних, а між ними я сама.
Та якась є тут проблема, буде в мене нервів тік.
Ні один самець-мужчина не погляне у мій бік.
Ті спілкуються люб’язно, ті коктейль гламурний п’ють
Інші парою під ручку на танцпол уже ідуть.
Я ж надіялась на диво, стиль, харизма, епатаж,
Спокушать мужчин грайливо, привести усіх в кураж.
У столиці кавалера я хотіла відшукать,
Бо втомилася, самотньо день кохання відзначать,
Я ж хотіла в колі мачо бути баронесою,
В цей же час мені сказали: «Ви не за адресою».
В голові мелькнула думка: «Отака скотина…»
Нічогонько відзначала я День Валентина.
16.02.2019
Дотепно та весело, Інно! Ваші словесні "вихиляси" потішили...
Тільки "от-кутюр" треба писати через рисочку, бо словво хранцузьке і означає "виокої (от) моди (кутюр)... Дерзайте!
Людина припхалася в столицю душу збадьорити, а вони, самці невдячні (зупинюся, бо ще щось ляпну непристойне та ще й проти ночі)!Інночко, гумореска на 5/5!
Дотепно та весело, Інно! Ваші словесні "вихиляси" потішили... 
