По суті всі ми є нестримно БожеВільні,
Ми були створені такими Богом.
Свобода з волею у серці, нероздільні,
Це наш пролог, й буде епілогом...
По суті кожен з нас закоханий у небо,
Думки усі спрямовуєм туди,
Бо відчуваєм рідний дім-святе пранебо,
Той край, з якого світять нам зірки.
По суті всі ми є в душі дорослі діти,
Так відчайдушно вірим в чудеса,
Та забуваєм Богом дані заповіти-
Ми самі обираєм майбуттЯ.
По суті всі ми є свого життя творцями,
Будуєм день у день земне буття.
Для себе будем і суддЯми й палачами,
В ту мить-коли зустрінем час кінця...
Божевільний-первісно слово мало цілком нейтральне, а може навіть і позитивне значення - "людина, вільна перед Богом", "вільна людина по волі Божій" (адже в православ'ї свобода волі розглядається як один з найцінніших дарів Божих, даних людині
100% керує і направляє, а якщо ми цього не помічаємо чи відштовхуємо, то получаємо «неприємності», які даються для того, щоб зробити правильні висновки і стати на свій шлях...
Дякую!
Чудова, достойна лірика! 
