вони не знають, звідки ти прийшов,
ніхто й не бачив, що в твоїй кишені.
сховай уста, сховай потворний шов,
вони лиш посміються,
пхнуть в легені.
вони гадають, ти помер в той рік,
втопився у сльозах поетки Ніни,
вони праві, та вмер лише живіт,
печінки трохи, а душа вціліла.
вони шепочуть :"ти в житті ніхто!",
руками розбирають в тілі жили.
чому ж ніхто? віддай їм те пальто,
де у кишені сплять сумирно крила.
вони не знають, хто ти, звідки, чий,
але гадають, ти вбивав безгрішних.
вони не знають, що в тобі кричить.
а там кричить хтось інший..
зовсім інший.
