To Brad Gobright
Він був відважним і сміливим
Любив вершини над усе,
Мав силу, прудкість, гарну вдачу,
Що перемоги скрізь несе,
Життя мов надзначну пригоду,
Де кожен день – подій азарт,
Красуні гори підпускають
Лише завзятих не на жарт.
Сміявся у обличчя страхам,
На міцність рук надію мав,
Що без страховки завжди лазить,
Він в таємниці не тримав.
Знайшовши друга по безумству,
Цінив того більш за алмаз,
Зціпивши троси між собою,
Вже підкоряли безліч трас.
У Мексиці йшли до вершини
Скелястих гордовитих гір,
Змогли піднятися маршрутом,
Що легкодухих лякав зір.
П’янке повітря перемоги
Над власним і глибинним Я,
Змішалось з відчуттям свободи,
Коли вершина вже Твоя!
Спускались вниз вже так звичайно,
Та доля принесла сюрприз:
Щось трапилось, не склалось цей раз,
Зірвався гак, упали вниз.
Друг врятувавсь, а він загинув,
Найвищу ціну заплатив,
Та хто б на це сказав, що марно,
Того би він не зрозумів...
ся.
