Тихенько літо відлітає –
Останні дні, останні дні.
« Курли» в повітрі вже витає
І стає сумно так мені.
Приспів:
Ох, літо, літо моє миле,
Не йди від мене, не спіши.
Ключем пташино-журавлиним
У синє небо не лети.
Я ще серденько не зігріла
Твоїм теплом, твоїм теплом.
Ти, любе літечко, злетіло
І вже кружляєш над селом.
Приспів:
Ох, літо, літо моє миле,
Не йди від мене, не спіши.
Ключем пташино-журавлиним
У небо синє не лети.
Дивлюсь як літо відлітає
І осінь входить у права,
Дерева листячко скидають
Й зелена сохне скрізь трава.
Приспів:
Ох, літо, літо моє миле,
Не йди від мене, не спіши.
Ключем пташино-журавлиним
У синє небо не лети.
А я іду прощатись з літом,
Яке так швидко відгуло.
Фарбує осінь сивим цвітом
І стелить пасма на чоло.
Приспів:
Ох, літо, літо моє миле,
Не йди від мене, не спіши.
Ключем пташино-журавлиним
У синє небо не лети.
Прекрасне поєднання віку людини з відповідною порою року. Так хочеться залишитись в літі, але всьому свій час. Дуже сподобався проникливий вірш, Ольга.
Мені здається, що якщо " У синє небо не лети", то тут йде відчуття якогось простору, то для пісні цей простір потрібний. Це я так думаю, а врешті, то хто зна.. Дякую!
"Фарбує осінь сивим цвітом
