Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Білоозерянська Чайка: Гарбузи - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Таборовець, 06.10.2020 - 19:03
Це Мариночко, тиздивувала зовсім новим... Майсерно! Чудові "гарбузи"!!! Натхнення тобі, люба!
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Любов Таборовець, 06.10.2020 - 20:03
Дякую, Любонько, я ж вже писала віланелу. Ось: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884965
Олеся Лісова, 06.10.2020 - 18:15
Маринко, Ви майстер на всі руки, щораз новеньким дивуєте. До вподоби стиль написання, гарно висвітлили тему, потішили. А ще мені смакує гарбузяна каша. Наснаги Вам!
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Олеся Лісова, 06.10.2020 - 18:30
дякую, Олесю, за схвалення... буду намагатися не розчаровувати Вас
Олеся Лісова відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 06.10.2020 - 18:37
Я з задоволенням читаю ваші вірші. Талановито! Просто багато справ і не завжди можу зайти на сайт.
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Ольга Калина, 06.10.2020 - 18:29
спробуйте... дуже цікаво пишеться Раніше ще я писала віланелу "Червоні коралі"
Білоозерянська Чайка відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 06.10.2020 - 18:27
Доброго дня, пане Вікторе! Рада Вашому візиту
Юрій Пивоваров, 06.10.2020 - 13:35
Наприкінці 1920-х років в моїх діда та баби на Луганщині відібрали хату й майно і відвели «на ярки», тобто, на пусте місце, де вони, разом з іншими переселенцями, викопали землянку.Потім «трудоспособні повшивались на Донбас», тобто, дід, баба з моєю мамою (інші діти не вижили) прийшли до селища біля шахти № 10. В моїх рідних не було хліба, картоплі, яблук, але родили гарбузи, які рятували від голоду. Мама увесь час поривалась нагодувати мене гарбузами і перепічкою, а мені не завжди вдавалось втекти. Я кажу це до цього, що для багатьох багатостраждальних українців тема гарбузів, як і тема колосків, – сакральна. Ваш вірш дуже гарний! Ліричний, зворушливий, жвавий! Білоозерянська Чайка відповів на коментар Юрій Пивоваров, 06.10.2020 - 18:26
Співчуваю Вашій історії, пане Юрію. Дякую за коментар та підтримку моїх віршів.
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 06.10.2020 - 11:31
щиро дякую
Валентина Ярошенко, 06.10.2020 - 09:58
Дякую,дорога Маринко за подарований настрій і насолоду від прочитаного Вашого твору! Майстерно і весело! Гарбузів достатньо вручемо хто того заслуговує!Натхнення Вам і удачі! Білоозерянська Чайка відповів на коментар Валентина Ярошенко, 06.10.2020 - 10:02
спасибі за приємний коментар. Віланела - це сільська пісня. Спробувала її підлаштувати до українського села.
Ніна Незламна, 06.10.2020 - 09:16
Классно! Аж станцювати захотілось, вибити чечітку...Не люби ти гарбузи,щиро кохай жінку!
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Ніна Незламна, 06.10.2020 - 09:54
щиро дякую, пані Ніно! Добре, що вірш звучить легко. Насправді, віланела досить складний поетичний твір. Потрібно притримуватися строгої форми. Я її пишу вдруге. Першою була віланела "Червоні коралі". Дякую за теплу підтримку.
|
|
|