Далекий був, не розумів
як можна було вірити в кохання
Сніданки, квіти, вся увага.
Лише б відчути запах твій.
Щодня з роботи забирати,
нові місця для побачень шукати.
Хоча гуляти не бажаю.
Аби почути - я кохаю.
Як з Кікі разом ми блукали
і на Дністрі відпочивали.
Після чого мили - витирали.
А він образиться рішив та всеодно любив.
Пройшли не дні, а місяці.
Ставало важко мені.
Не було вогнища в очах.
Відчув самотність у твоїх руках.
І тут задав питання "Чому я?"
Тим самим перевернувши життя.
На думку "оточуючих" сексистом став Я.
Далекий був, не розумів
як можна було вірити в кохання
