Дивлюсь на небо - місяць в повні,
Навкруг розсипались зірки.
Чомусь вони такі холодні,
Невже, то душі там людські?
Чумацький Шлях, та не на Землю,
У вас там інше вже життя,
А ми виглядуєм даремно,
Сприймаєм це невороття.
Але ж так часто відчуваєм,
Що очі дивляться на нас.
Ви не забули нас, ми знаєм,
Ми пам"ятатимо про вас.
Коли дощі ідуть стіною,
Ми знаєм - це не просто так.
Сльоза розбавлена земною,
Ми відчуваєм такий знак.
З дощем зіллються й наші сльози,
І стане важко на душі.
Нам повідомлять грізні грози,
Що все не вічне на землі...
Душевний вірш... З дощем зіллються й наші сльози,
І стане важко на душі.
Нам повідомлять гучні грози,
Що все не вічно на землі...
Все так і є, Надійко!Гарного дня Вам і удачі!