Запахла м"ята кучерява,
Скупалась в теплому дощі.
Немов цариця вечорова,
Зняла всю спрагу із душі.
І холодок пройняв приємний,
Всміхнулись втомлені думки.
І знову мрії потаємні,
Листають нові сторінки..
Піддасть наснаги матіола,
Любисток сили ще надасть.
І оживе, що було кволе.
Це дощ у спеку має "власть".
Веселка змінить кольори,
Вже світ не сірий - кольоровий,
І дощ ми просим - повтори,
Даруй нам краплі ти медові...
Чудова поезія! Ви просите дощика повтори...А ми ж давно майже потопаємо в воді....Щодня дощить, Як не вночі то вдень...Співає дощик нам, вже журних пісень...Гарного дня Вам і натхнення!