Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Вечірнє дякую - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 30.11.2021 - 21:40
Чудово! Вірш Костенко більш сентиментальний, насиченіший епітетами і емоціями. У Вас суто чоловічий, лаконічний варіант. Але від своєї лаконічності і вдаваної стриманості він ніскільки не втрачає виразності і краси. Дякую за задоволення!
Олександр Мачула відповів на коментар Анатолійович, 30.11.2021 - 22:18
І Вам велике спасибі за такий грунтовний аналіз мого твору! Але все ж не полишає питання - який із моїх двох варіантів Вам більше імпонує?
Анатолійович відповів на коментар Олександр Мачула, 30.11.2021 - 22:41
Я не зовсім зрозумів - це два ваші варіанти, на які Вас надихнула творчість Костенко? Чи перший - це вірш Ліни? Якщо це Ваші вірші, то непогано було б саме так і вказати. Бо бачу, що я невірно зрозумів. А, як я написав, перший варіант більш емоційний, виразний, цікавий. І, хоча він мені більше подобається, якби його не було, другий майже не програє.
Олександр Мачула відповів на коментар Анатолійович, 30.11.2021 - 23:36
Так, обидва варіанти мої. Дякую за вичерпні відповіді. Ось текст Ліниного твору:Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви. Ліна Костенко |
|
|