Він – доброволець, він – волонтер,
Іншим не може вже бути тепер!
Серце велике – з рубцями та в шрамах,
Він – там за тата і він там – за маму.
Кулі летять – в них свої інтереси…
А волонтер не питає адреси:
Їде у спеку, в морозяну днину,
Їде на Схід через всю Україну.
Хоч там – мужі, а чекають, як діти,
Посеред поля та посеред битви.
Не налякає ворожа химера
Тих, в кого є цей талант волонтера,
Поклик душі та доручення Бога.
Він вже малює вівтар Перемоги!
