UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій: До них достукатись не можна… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 15.04.2022 - 22:48
Актуально і правдиво. Дякую.   Звернення до росіян, українського походження Десятий день підступної війни На теренах всієї України… Невже не відчуваєте вини За смерті наші, за наш біль, руїни? Невже не відчуваєте гріха За втрату милосердя, за байдужість, За свист снарядів, котрий не втиха, І серед вбитих – рідні ваші, друзі. Невже ви окацапилися так, Що Вам служити й розум відмовляє. Ракети ваші б’ють і по хрестах, Які ви залишили в ріднім краї. Чи маєте у душах такий страх, Що і себе несила захистити? Замкнули назавжди свої уста, То ж нам за вас і боляче, і стидно. Але ж настане зоряний той час, Коли московську гадь ми переможем, Повернемо і Крим свій, і Донбас. Може, тоді вас пам’ять потривожить, Що десь на Україні той горбок, Де спочивають ваші найрідніші, Та чи пробачать вам вони і Бог, Що не навідаєте тих могил ви більше? Адже ви зрадили не тільки землю, й їх! Не знали, скажете? А чи хотіли знати? Та зрада роду – то найбільший гріх, Отож спокійно Вам уже не спати! 5.03.2022. Яніта Владович, 14.04.2022 - 20:57
На жаль, не достукатися. "Давайте не будем об этом, или мы поссоримся". Начебто ми ще не розсварилися на все жития. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
