Життя важке і непідвладне,
Не дасть собою керувать.
Порозумітись з ним так складно,
Не можна також жартувать.
Таким не буде, як ми хочем,
Скоріше буде навпаки.
Частіше вийде переможцем,
Про це покажуть нам роки.
В собі секрет якийсь тримає,
Чом не однакове у всіх?
Ну хто всю правду цю узнає,
Хто розгадати тайну зміг?
І хоч воно на волосинці,
Ми терпим, любимо його.
І в серці десь, в самій глибинці,
Ми в Бога просим допомогу.
Спаси від горя і війни,
Врятуй від ворога лихого.
Немає нашої вини,
Ми вірим всі у ПЕРЕМОГУ!
Життя важке і непідвладне.
По - різному складається в людей.
Що було знаємо, а що по- переду чекає, ніхто не знає. Доживемо, побачимо. Підтримую Вашу думку, дорога Надюшко! Творчого Вам натхнення та душевного спокою!
Правда в тому, що коли розумієш і живеш, то часу не помічаєш, його не вистачає, так віддаєшся, що думати про це не зможеш. А перемога, була перемога в другій Світовій наша при чому, святкуємо ж день примерення, колись були вороги - зараз - друзі, все на стільки прозаїчно, миру всім і просто щасливого життя, щоб вас цінили любили і ви ще 100 літ файно пожили, слід яскравий по собі залишили