*****
Хоч те, що сталось, не змінити –
Чи то приємне, чи не дуже,
Таки потрібно далі жити
Тепер і тут, мій любий друже.
Усі помилки та невдачі,
Яких ти зазнавав раніше,
Тобі ще принесуть удачі,
Як з них здобув найголовніше.
Не варто всіх їх забувати,
Але не щоб їх знов робити,
А завжди добре пам’ятати,
Аби повік не повторити;
Бо ж їх навчившись впізнавати
Завчасно на стежині-долі,
Ти їх позбавиш змоги стати
На ній супроти їх сваволі.
Як маєш мрії та надії,
Що в тебе в серці зародились,
До них прикласти варто дії,
Аби вони таки здійснились.
Немає ж без зернини плоду,
Дощу без крапель, дня без ночі.
Щоб мати в серці насолоду,
Розплющити потрібно очі
На світ цей, на його реальність
І діяти, як серце каже,
Щоб мати в всьому доскональність,
Що розум в слушну мить підкаже;
Підкаже і навчить робити,
Щоб справжнє щастя роздобути,
І як потрібно в світі жити,
Аби щасливим завжди бути.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2018