Сумую я за тим, що вже пройшло,
Сумую я за тим, що вже минуло,
За тим, що у минуле відійшло,
За тим, що назавжди уже заснуло.
Адже в теперішнє події ті
Уже не увійду́ть повік, ніколи.
Події, що траплялися в житті
Моєму, відлетіли, мов сокóли.
Вони розтанули, неначе сніг
Чи то прозора та холодна крига.
Я їхній перейшов уже поріг.
Мені нова життя відкрилась книга.
Звичайно, у минулому були
Моменти і погані, і хороші,
Але не впав, неначе ті воли,
Навік я від життя своєї ноші.
Як падав я в той час, як стусана
Отримував від бід тих пережитих,
Мене не підкорила сатана.
Вставав я із колін своїх побитих.
Мені, я пам’ятаю, що колись
В складні моменти люди небайдужі
Допомагали щиро підвестись,
Підставивши плече і душі дужі.
Їх помочі я не забуду ввік.
У пам’яті і також в серці буду
Ті згадки берегти дбайливо вік.
Ніколи у житті їх не забуду.
Були моменти й добрі у житті,
Які мав честь не раз я пережити.
Не стру їх згадок теж, щоб в майбутті
Мав змогу я подібне повторити.
Євген Ковальчук, 20. 11. 2019