Кажи, кажи мені слова
Пусті і неважливі.
Я потім все зроблю сама,
Щоб не жахать вразливих.
Поклич, поклич мене назад
У не свою берлогу.
Дай все, що можеш мені дать:
Маленьку смерть й знемогу.
Тікай, тікай у вир хмільних
й безглуздої роботи.
Твій шарм в відсутності інтриг
Й дитячої турботи.
Зроби, зроби мені обід
з обіцянок і болю.
Дивись самотньо мені в слід,
Хоч я й звала з собою.
Цілуй, цілуй пухкі вуста
Пройдешньої паплюги.
Вони полишать тебе сна
Й солодкої натуги.
