Чи великий мій гріх
не знаю, адже тільки
у мріях своїх тебе купаю.
Пішла надія, натякаючи
на щастя, полонить
самотність пристрастю.
Але, я не дозволю
собі більше плакати,
не стану розводити
цю сльоту.
Не хочу любові,
як милостині,
хочу це щастя "дарма"
воістину.
Незайве зробити
інвентаризацію Життя,
проллється світло на багато що,
у боротьбі з чистолюбством убогим.
Хочеться відшукати "золоту середину",
і нічого не робити на половину.
Я рада, що з духовної точки зору
багата, руки опустилися під важкістю
знегод, але вірю, що знову
знайду сили випрямитися,
Життя цього заслужило.
Не підлягаю "вербуванню прибічників",
я зі своїми поглядами на Життя,
у мене є своє розуміння
земне, і воно не суперечить
Космічній Вселенській Волі...
