*****
Підіймається з колін
Мій народ. Повік
Ворогу не здаться він,
Навіть хай і вік
Він гнобитиме його,
Та усе ж здола
Міць могутняя його
Ворога, дотла
Спалить, мов вогонь палкий,
Він його, нехай
Буде бій з ним нелегкий,
Але рідний край
Свій йому він не віддасть,
Буде до кінця
Захищати, щоб напасть
Прокажена ця
З нього геть пішла, бо тут
І помре вона.
Звільнимося ми від пут.
Скінчиться війна.
Перемога у руках
Буде наших. Ми,
Наче птах у небесах,
Що змахнув крильми,
І свободу, й волю теж
Матимемо знов,
Бо їх любимо без меж.
Проливаєм кров
Ми за них, за рідний край,
Щоб були вони
В нім, прийшов війні цій край,
Щоб і ми, й сини,
Й доньки вільними були
У своїм краю,
Вороги ж всі полягли,
Стрівши смерть свою.
Євген Ковальчук, 10. 03. 2022
