Світло дивне та нещадне
Зле, яскраве, наче мак
З холодом конспірологій
Блудить в ньому вурдалак.
Він, немов гиндик белькоче,
Мовить слово від нудьги,
Все нутро його клекоче,
Схід кидає на ваги,
Де беззахисний і темний,
Ружі давить й дзьобом б’є
Ворон молодий нужденний,
Наче з хутра преспап’є.
Щоби гострому, як ребра
Замку снили люлька й дзвін,
Щоб ховали зорі в цебра
Срібла вибивний поплін.
Малюнок
Mae the Grim
Allen Williams
